Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

здобувати досвід

  • 1 gain

    1. n
    1) користь; нажива
    2) pl прибутки; заробітки; бариші; доходи; виручка
    3) виграш
    4) збільшення; зростання; приріст
    5) військ. успіх
    6) рад. підсилення
    7) буд. виріз, гніздо
    8) гірн. горизонтальна виробка; просік
    2. v
    1) одержувати, здобувати, діставати
    2) заробляти; добувати
    3) мати користь (вигоду)
    4) вигравати, домагатися
    5) добитися, завоювати, здобути

    to gain smb.'s heart — полонити чиєсь серце

    to gain the leadспорт. стати лідером, вирватися уперед

    to gain groundвійськ. захопити місцевість; просунутися уперед

    6) досягати; діставатися

    to gain the seaмор. вийти у відкрите море

    7) збільшувати, набирати (швидкість тощо)

    to gain altitudeав. набирати висоту

    8) збільшуватися, набирати ваги, повнішати
    9) буд. робити гніздо (паз)

    gain on — наздоганяти; рухатися швидше; захоплювати частину суші (про ріку, море); дедалі більше подобатися

    gain over — переманити на свою сторону, переконати

    * * *
    I n
    1) часто pl доходи; заробіток; бариші; виручка; прибуток; нажива; користь
    2) виграш; pl досягнення, завоювання; pl перемога ( на виборах)
    3) збільшення, ріст, зростання, приріст
    4) вiйcьк. успіх
    5) гeoл. привнесення ( при вивітрюванні)
    6) фiз. посилення
    II v
    1) одержувати, отримувати; здобувати, набувати; заробляти; добувати, здобувати ( інформацію)
    2) діставати користь, вигоду
    3) виграти; домогтися, завоювати; захоплювати, завойовувати
    4) досягати, добиратися, діставатися
    5) збільшувати, набирати (швидкість, висоту); збільшуватися, наростати; додавати, набирати
    6) (on) наганяти; рухатися швидше, ніж...
    7) (on) поступово вторгатися, захоплювати частину суші (про море, ріку); поступово добиватися прихильності; усе більше подобатися; захоплювати
    III n
    1) бyд. виріз, гніздо ( у дереві)
    2) гipн. вруб, зарубка; квершлаг, просік
    IV v; буд.

    English-Ukrainian dictionary > gain

  • 2 skill

    1. n
    1) майстерність; умілість, вправність; досвід

    to acquire skill — здобувати досвід; оволодівати майстерністю

    2) здатність, уміння
    3) талант, хист, здібності
    4) ремесло
    5) знання, розуміння; обізнаність
    2. v розм.
    розуміти, знати
    * * *
    [skil]
    n
    1) майстерність, мистецтво; вправність; досвід; спритність, уміння
    2) кваліфікація, професія

    language skills — мовні навички е уміння; ремесло

    3) талант, дар, здібності

    English-Ukrainian dictionary > skill

  • 3 know-how

    ком. 1. ноу-хау; виробничий досвід; секрети виробництва; практичні знання; знання справи; досвідченість; 2. науково-технічні знання наявна користь, яку підприємство, організація і т. ін. має у вигляді обізнаності, новаторства, випереджаючої досвідченості (expertise) свого керівництва (management) та своїх працівників (employee), що надає їм конкурентну перевагу над суперниками; ♦ ноу-хау є видом нематеріального активу (intangible asset)
    ═════════■═════════
    business know-how досвідченість у ділових справах • ділова досвідченість; financial know-how фінансова досвідченість • фінансове ноу-хау; foreign know-how закордонне ноу-хау • закордонний досвід; general know-how загальне ноу-хау • загальна досвідченість; industrial know-how промислова досвідченість; managerial know-how досвідченість у керівництві • керівний досвід; manufacturing know-how виробнича досвідченість; marketing know-how досвідченість в оволодінні ринком; professional know-how професійна досвідченість • професійний досвід • досвідченість професіонала; scientific know-how наукова досвідченість • науковий досвід; technical know-how технічна досвідченість • технічний досвід • технічне ноу-хау; technological know-how технологічна досвідченість
    ═════════□═════════
    know-how activity обмін виробничим досвідом; know-how contract угода про передачу ноу-хау • ліцензійний договір на ноу-хау; know-how owner власник ноу-хау; know-how put into practice ноу-хау, застосовуване на практиці; to acquire know-how здобувати/здобути ноу-хау • набувати/набути досвіду • здобувати/здобути досвідченість; to develop know-how удосконалювати/удосконалити досвід; to gain know-how набувати/набути досвіду • здобувати/здобути досвідченість; to have know-how мати досвідченість • мати досвід; to require technical know-how потребувати технічного ноу-хау • потребувати технічного досвіду • потребувати технічної досвідченості; to use know-how використовувати/використати досвідченість
    know-how ‡ A. assets (383)
    ═════════◇═════════
    ноу-хау < англ. know-how — знати, як (СІС: 472)
    ▹▹ expertise
    ▹▹ goodwill
    * * *
    "ноу-хау"; виробничий досвід і знання; виробничі секрети

    The English-Ukrainian Dictionary > know-how

  • 4 expertise

    1. мен. досвідченість; досвід; спеціальні знання; компетентність; 2. експертиза
    1. знання чи вміння, ерудиція у галузі своєї спеціалізації, фаху; 2. висновок спеціалістів
    ═════════■═════════
    managerial expertise досвідченість у керівництві • керівний досвід; patent expertise патентна досвідченість • патентний досвід; professional expertise професійна досвідченість • професійний досвід • досвідченість професіонала; scientific expertise наукова досвідченість • науковий досвід; technical expertise технічна досвідченість • технічний досвід
    ═════════□═════════
    to acquire expertise набувати/набути досвіду • ставати/стати досвідченим • здобувати/здобути досвідченість; to develop expertise удосконалювати/удосконалити досвід; to gain expertise набувати/набути досвіду • ставати/стати досвідченим • здобувати/ здобути досвідченість; to have expertise бути досвідченим • мати досвід; to require technical expertise потребувати технічного досвіду • потребувати технічної досвідченості
    ▹▹ know-how
    * * *
    знання; кваліфікація; компетентність; навички; досвід; консультаційні послуги; послуги консультанта

    The English-Ukrainian Dictionary > expertise

  • 5 приобретать

    приобрести и приобресть
    1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;
    2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;
    3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.
    * * *
    несов.; сов. - приобрест`и
    1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти
    2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти
    3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > приобретать

  • 6 получать

    получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.
    * * *
    несов.; сов. - получ`ить
    1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти
    2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > получать

  • 7 school

    1. n
    1) школа, навчальний заклад

    day (night, evening) school — денна (вечірня) школа

    elementary (primary) school — початкова школа

    junior (the lower) school — молодші класи, початкова школа

    senior (the upper) school — старші класи, середня школа

    secondary (амер. high) school — середня школа

    national school — парафіяльна школа, школа для бідних

    2) навчання, освіта

    free school — безплатна школа; безплатне шкільне навчання

    to go to school — навчатися у школі, ходити до школи

    3) виучка, досвід
    4) заняття, уроки (в школі)

    to teach school — бути шкільним учителем, викладати у школі

    5) збірн. школярі, учні
    6) клас, класна кімната; шкільна аудиторія

    seventh-form school — сьомий клас, кімната сьомого класу

    7) напрям, школа
    8) інститут; науково-дослідний інститут

    the London S. of Economics — Лондонський інститут економіки

    10) факультет університету

    the Arts S. — гуманітарний (філологічний) факультет

    11) іст. приміщення факультету, лекційний зал
    12) pl екзамени на науковий ступінь
    13) муз. навчально-методичний посібник; школа (гри)
    14) іст. когорта (рота) імператорської гвардії
    15) косяк риби
    16) натовп, збіговисько
    17) велика кількість, сила-силенна
    18) зграя

    school children — школярі, діти шкільного віку

    school grounds — ділянка землі і приміщення, що належать школі

    school leaver — випускник, абітурієнт; учень, що покинув школу

    school library — шкільна бібліотека; бібліотека навчального закладу

    school penceіст. щотижневий внесок за навчання

    approved school — виховний заклад для правопорушників, що не досягли 17 років

    to keep a school — займати посаду директора приватної школи; бути власником школи

    old school tie — краватка, яку носять випускники привілейованих шкіл

    to tell tales out of school — розбовкувати чиїсь таємниці; виносити сміття з хати

    2. v
    1) дисциплінувати, стримувати; приборкувати
    2) привчати (до чогось); тренувати; виховувати; дресирувати
    3) посилати до школи; давати освіту
    4) навчатися у школі; здобувати освіту
    5) викладати у школі
    6) збиратися косяком (про рибу); іти косяком
    * * *
    I [skuːl] n
    1) школа, навчальний заклад

    senior /the upper/ school — старші класи ( середньої школи), середня школа; курси

    2) навчання, освіта; виучка, досвід
    3) заняття, уроки ( у школі)
    4) учні школи, школярі
    5) клас, класна кімната, шкільна аудиторія

    big school — шкільний зал; актовий зал

    7) інститут, коледж; академія
    8) факультет університету, відділення

    the Arts School — гуманітарний /філологічний/ факультет; ( the Schools) будинок Оксфордського університету ( де приймають публічні іспити на вчений ступінь)

    9) pl іспити ( на вчений ступінь)
    10) мyз. навчально-методичний посібник, школа
    11) icт. когорта або рота імператорської гвардії
    II [skuːl] v
    1) приборкувати, дисциплінувати
    2) привчати; тренувати; виховувати; дресирувати
    3) icт. посилати до школи; давати освіту; учитися в школі; отримувати освіту
    III [skuːl] n
    1) косяк, зграя ( риб)
    2) icт. натовп, збіговисько; велика кількість, маса
    IV [skuːl] v
    збиратися косяком, плисти, іти косяком ( про рибу)

    English-Ukrainian dictionary > school

См. также в других словарях:

  • черпати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим небудь (перев. знизу, з глибини чогось). || При переміщенні водою, болотистою, піщаною або сніговою поверхнею, набирати куди небудь (у… …   Український тлумачний словник

  • повчитися — чу/ся, чи/шся, док. 1) Навчатися, здобувати освіту якийсь час. 2) Вчитися чого небудь, переймати досвід, уміння, манери і т. ін. якийсь час …   Український тлумачний словник

  • практикуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) тільки 3 ос. Здійснюватися, застосовуватися на практиці, перевірятися практикою (у 3 знач.). 2) у чому, на чому, з інфін. і без додатка. Засвоювати що небудь чи перевіряти засвоєне на практиці (у 3 знач.). 3) на кому –… …   Український тлумачний словник

  • набути — I = набувати (чого поступово збільшуючи, досягти якоїсь нової ознаки, якости тощо), набрати, набирати (чого, що), набратися, набиратися (чого), нажити, наживати (що); нагромадити, нагромаджувати (що перев. зі сл. енергія , напруга й под.);… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»